Вітаємо із 90-річчям!
Прийміть найщиріші вітання, шановний Петре Михайловичу, з нагоди Вашого величного та поважного 90-річного ювілею!
Дев’яносто років життя — це ціла епоха, сповнена праці, мудрості, добрих справ і людської шани. Ваш життєвий шлях є яскравим прикладом працьовитості, відданості родинним цінностям, любові до своєї справи та служіння людям.
Петро Михайлович Ликун уродженець села Летня,
Ви гідно продовжили славні традиції своєї родини будівничих і майстрів. Вашими золотими руками зведено чимало будинків, створено безліч виробів, які й сьогодні служать людям та нагадують про талант справжнього Майстра. Недарма про Вас кажуть: «Майстер — золоті руки», адже будь-яка справа у Ваших руках набувала довершеності та краси.
Особливою гордістю Вашого життя є міцна і дружна родина. Разом із дружиною Стефанією Ви виховали трьох дітей, передали їм найкращі людські цінності — чесність, порядність, працьовитість і любов до рідного дому. Сьогодні Ваші діти, онуки та правнуки є гідним продовженням родинного роду і найбільшою нагородою за прожиті роки.
Цей рік став особливим для Вашої сім’ї. У квітні свій 90-річний ювілей відзначила Ваша дружина Стефанія Федорівна. Доля подарувала Вам велике щастя — разом пройти життєву дорогу, розділити радощі й випробування та у Божій ласці дожити до такого поважного віку. Ваше подружжя є справжнім прикладом вірності, взаємної любові, підтримки та сімейної мудрості для молодших поколінь.
Зі щирими словами привітань до ювіляра завітали голова Меденицька селищна рада Михайло Живчин, заступник селищного голови Марія Новаковська та староста Летнянського старостинського округу Петро Бохонок. Гості щиро привітали з уродинами Петра Михайловича та побажали міцного здоров’я, душевного спокою, щоденної радості від спілкування з рідними й Божого благословення на многії літа.
Нехай Господь і надалі благословляє Вас міцним здоров’ям, душевним спокоєм, родинним теплом та радістю від кожного нового дня. Нехай поруч завжди будуть рідні та близькі люди, які даруватимуть Вам свою любов, турботу і вдячність.
Щиро бажаємо Вам ще багато світлих і щасливих років життя, Божої опіки, миру, добробуту та невичерпної життєвої сили.
Петро Михайлович Ликун народився 31 травня 1936 року в с. Летня, в родині з глибокими ремісничими традиціями. Він є представником славної та шанованої династії будівничих, чий талант і праця заклали основу архітектурної спадщини багатьох населених пунктів регіону.
Життєвий шлях Петра Михайловича Ликуна — це взірець відданості родинній справі, працьовитості, збереження традицій ручної ремісничої праці та чесного служіння людям.
Родовід Петра Михайловича тісно пов'язаний із селищем Тустановичі. Саме звідти походив його дід — Семен Ликун, який був майстром своєї справи, зводив житлові будинки та церкви. Одна з церков, збудована його руками, і донині стоїть у Тустановичах як символ міцності та духовності. Батько Петра Михайловича— був надзвичайно талановитим столяром, будівельником та інженером. Під його керівництвом споруджувалися ключові об'єкти інфраструктури: костел у селищі Меденичі, лікарні у Коросниці та у с.Меденичі.
Ще змалку Петро допомагав батькові на будівництві, жадібно переймав досвід старшого покоління. Вже у 14 років Петро отримав своє перше замовлення у селі Гірському.
Усе своє життя Петро Михайлович присвятив улюбленій справі. Мешканці села та всього району донині щиро вдячні Петру Михайловичу за якісне і професійне зведення споруд. Зведені ним будинки та виплекані вироби ще довго служитимуть багатьом поколінням.
Свою майстерність Петро Михайлович переніс і у власну оселю: абсолютно всі меблі в його будинку виготовлені власноруч, що є свідченням високого рівня столярного мистецтва.
Петро Михайлович Ликун — людина унікальної долі та загартування. Він став єдиним серед своїх ровесників, хто продемонстрував неймовірне довголіття не лише в житті, а й у професії, продовжуючи працювати навіть у глибоко поважному віці.
Завдяки закладеним цінностям та власній наполегливості, усі троє дітей здобули хорошу освіту, реалізували себе у житті, стали висококласними спеціалістами у своїх сферах та добрими, дбайливими господарями. Сьогодні вони є найбільшою гордістю Петра Михайловича.
