Підлітковий суїцид: як убезпечити дитину?
Проблема підліткового суїциду у нашій країні на сьогодні, на жаль, є актуальною. За даними правоохоронців, щороку накладають на себе руки до півтори сотні неповнолітніх.
У «перехідному» віці діти дуже вразливі та можуть дуже гостро переживати через сварки з друзями, погані оцінки у школі, почувати себе вигнанцями серед однолітків. І дуже часто замовчувати про свої емоції та внутрішні переживання.
Проте запобігти трагедії можливо, якщо звертати увагу на «тривожні дзвіночки».
7 ознак, які можуть свідчити про те, що підліток дійсно перебуває на межі скоєння самогубства:
1. Зміни емоційного стану. Підліток може «вибухати» через дрібниці, або, навпаки, втрачає інтерес до колишніх радощів життя. Можуть траплятися безпричинні на перший погляд сльози та агресія.
Тривожним сигналом є різка зміна стереотипу поведінки загалом. Наприклад, підліток став замкнутим та безрадісним, хоча на нього це не схоже, або навпаки — раніше мовчазна спокійна дитина збуджується з пів оберта.
2. Порушення сну. Підлітку складно засинати, його мучить поверхневий сон, сонливість та слабкість протягом дня, його увага розсіюється, і це позначається на навчанні.
3. Розмови про самогубство, акцентування уваги на епізодах суїциду у фільмах, медіа, спілкуванні тощо. Підліток може писати депресивні вірші або малювати «важкі» картини.
4. Відвідування форумів та груп у соціальних мережах, де обговорюють самогубства. Підлітки, які переживають депресію, самі шукають такі групи, і, на жаль, знаходять, попри активну боротьбу правоохоронців.
5. Втрата інтересу до свого зовнішнього вигляду, негативні висловлювання на власну адресу. Людина, яка думає про самогубство, може «забивати» на себе, забувати вчасно їсти, або їсти без апетиту раніше улюблені страви, нехтувати правилами гігієни, яких раніше завжди дотримувалася.
6. Зміна кола спілкування. Підліток відсторонюється від друзів, надає перевагу віртуальному спілкуванню, або може взагалі припинити будь-яке спілкування.
7. Дарування улюблених і найбільш цінних особистих речей: одяг, іграшки, прикраси тощо. Це — вкрай тривожний сигнал, який ховає невисловлене прохання про допомогу, крик про те, що в душі не може загоїтися болюча рана.
Ще один маркер суїцидальної поведінки підлітка — це самоушкодження. Йдеться про надрізи, подряпини, рани, опіки від недопалків на шкірі підлітка.
Також психологи радять звертати увагу на життя дітей у соцмережах. Часто статуси або фрази, які пишуть підлітки на своїх сторінках, можуть свідчити про їхні наміри вбити себе.
Як батьки можуть убезпечити дитину від самогубства?
Якщо ви спостерігайте в поведінці своєї дитини невластиві їй дії, відчуваєте, що щось відбувається, але не знаєте напевно, що саме, — спробуйте довірливо поговорити з сином чи донькою, м’яко розпитати про переживання та почуття.
Ваше завдання — пояснити дитині, що кожна людина хоча б раз і житті переживала складні депресивні часи; поділитися своїм рецептом виходу з подібної ситуації.
Пам’ятайте: дитині необхідно знати, що її особистість та переживання важливі та цікаві для батьків, а оцінки, соціальні успіхи, зовнішній вигляд та смаки — це другорядні речі.
Коли діти відчувають безпорадність і не отримують підтримки батьків, вони схильні робити висновок, що саме так пройде все їхнє життя. І такий висновок спричиняє сумніви — а чи треба жити, якщо завжди буде боляче.
Діти не розуміють, що смерть — це назавжди, вони ще не будують причинно-наслідкові зв’язки, і не до кінця усвідомлюють, що трапиться після їхнього самогубства.
І тому вкрай важливо розказати їм правду: за суїцидом не буде воскресіння.
Якщо відчуваєте, що ситуація виходить з-під контролю і ви не можете їй зарадити, обов’язково звертайтеся до фахівців — шкільного або приватного психолога.
Окрім цього, в Україні працюють служби довіри, до яких підліток може звернутися самостійно. Усе, що дитина розкаже спеціалістами, залишиться конфіденційним.
Якщо ви помітили суїцидальні нахили у своєї дитини, будь ласка, звертайтеся по допомогу:
1. До національної лінії з питань профілактики самогубств та підтримки психічного здоров’я LifeLine Ukraine — 7333.
2. До Національної лінії з попередження домашнього насильства, гендерної дискримінації та торгівлі людьми — 116 123.
3. До Національної дитячої гарячої лінії — 116 111.
4. До служби «Телефон довіри» ГО «Людина в біді» — 0 800 210 160.
Пам’ятайте: з дитиною потрібно не просто розмовляти, а й вислухати її, почути. І тоді стане можливим вчасно виявити проблему і запобігти трагедії.
Бережіть себе та своїх близьких!
