Меденицька селищна рада
Львівська область, Дрогобицький район
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Діти та домашнє насильство: коли дітей ніхто не б’є

Дата: 30.11.2022 09:57
Кількість переглядів: 31

Діти повністю залежать від оточуючих їх дорослих і, якщо вони не відчувають себе у безпеці вдома, це може мати для них значні негативні фізичні та психологічні наслідки.

У сім’ях, де чиниться домашнє насильство також є діти, хоча до них не застосовується фізичне насилля. У подібному випадку ви можете подумати, що ваші діти нічого не знають і сподіваєтеся, що з дітьми «все добре». Але у більшості сімей з дітьми, де чиниться насильство, діти знають про те, що відбувається.

Діти страждають від домашнього насильства у різних формах. Наприклад, вони можуть перебувати в кімнаті та потрапити у середину інциденту, намагаючись зупинити насильство. Діти можуть бути у іншій кімнаті, але вони чують шум, що доноситься до них від вашого конфлікту; вони можуть побачити тілесні ушкодження на тілі матері або їх можуть примушувати ображати жертву.

Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чітко передбачено, що дитина, яка стала свідком (очевидцем) домашнього насильства або безпосередньо його зазнала, є постраждалою від домашнього насильства.

Відповідно до статті 22 зазначеного Закону, обов’язково беруться до уваги факти вчинення домашнього насильства щодо дитини або в її присутності судом та/або органом опіки та піклування при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.

У дітей, що живуть в сім’ях, де застосовується насильство, порушується психіка, і не тільки тоді, коли кривдять їх особисто, але й тоді, коли знущаються з близьких їм людей (найчастіше це їхні матері). Наприклад, для хлопців-підлітків спостереження за насильством в сім’ї є одним з попередніх факторів підліткових правопорушень та криміналізації в зрілому віці. Існують такі підрахунки, що 63 % підлітків-правопорушників, засуджених за вбивство, скоїли вбивство тих, хто бив їхню матір. Ймовірність того, що хлопчики, які стали свідками насильства щодо своїх матерів, будуть у зрілому віці бити своїх партнерок, в 11 разів вища порівняно з хлопчиками із сімей, де насильство не має місця. Такі діти в 6 разів частіше намагаються вчинити самогубство. Ймовірність того, що такі діти будуть вживати наркотики і алкоголь або вчинять зґвалтування, підвищується на 50 %. Насильство щодо їхніх матерів є однією з причин втечі підлітків з сімей.

Діти можуть відчувати погіршення соціальних стосунків: їм важко запросити друзів в гості через відчуття сорому, страху чи занепокоєння, що їхні друзі можуть побачити агресію кривдника.

Дуже часто такі діти мають відчуття провини. Вони звинувачують себе у насильстві, що відбувається між батьками, або у тому, що вони не можуть зупинити цього насильства. Занепокоєння, порушення сну і відсутність концентрації – все це може бути характерним для таких дітей.

Домашнє насильство – проблема, яка має вирішення. Те, з чим необхідно боротися. Ви маєте почати щось робити, щоб захистити себе та дітей у сім’ї!

У такому випадку необхідно звернутися до правоохоронних органів та соціальних служб для того, щоб отримати допомогу та ознайомитися з можливими варіантами дій.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь