Прогноз розвитку шкідників та хвороб сільськогосподарських культур у Дрогобицькому районі у 2024 році
Прогноз поширення і розвитку шкідників та хвороб сільськогосподарських культур є невід’ємною складовою інтегрованого захисту рослин. Відсутність прогнозування унеможливлює контроль і передбачення фітосанітарної ситуації посівів сільськогосподарських культур, своєчасне і ефективне застосовування систем засобів захисту. Хімічні обробки посівів проводять за суворого дотримання правил техніки безпеки та у відповідності з економічними порогами шкідливості.
Початок осені 2023 року виявився з високими температурами та недостатньою кількістю опадів, особливо у вересні, коли їх кількість становила лише 20% від норми, що затримало сходи озимих культур. Але уже в другій половині жовтня внаслідок дощів вологозабезпеченість ґрунту збільшилась до оптимальної, що активувало ростові процеси - зявилися сходи, розпочалося кущіння. Тепла погода першої половини листопада сприяла доброму укоріненню озимих культур.
Зимовий період 2023-2024 рр. виявився значно теплішим за норму, що дало можливість добре перезимувати більшості найбільш поширеним шкідникам і хворобам. Шкідливі комахи поступово виходитимуть з зимової діапаузи. Відновлення фітофагів відбуватиметься за умови настання стійкого потепління та відповідно до особливостей біології окремо взятого виду шкідливого організму. І надалі паралельно із зростанням активності комах проявлятиметься їх шкідлива діяльність.
У 2024 році можна чекати істотного пошкодження посівів ґрунтовими шкідниками. З року в рік шкодочинність ґрунтових шкідників залишається значною. У квітні-травні спостерігатиметься пошкодження сходів зернових і просапних культур, а у літній і осінній періоди пошкодження бульб картоплі та коренеплодів буряків. Так, відповідно до осіннього обстеження ґрунту (ґрунтових розкопок) , яке проведене осінню 2023 року в базових господарствах району , зараженість площ дротяниками становила - 45%. Коренеплоди, пошкоджені вищезгаданими шкідниками втрачають товарний вигляд і стають малопридатними для зберігання, оскільки місця пошкодження є воротами для проникнення інфекції, що призводить до гниття коренеплодів та бульб.
Погодньо – кліматичні умови осені та наявність доброї кормової бази (втрати при збиранні врожаїв) сприяли масовому розмноженню і розселенню мишоподібних гризунів на посівах сільськогосподарських культур. В осінній період чисельність гризунів на посівах багаторічних трав, озимих зернових не перевищувала ЕПШ (економічний поріг шкідливості), що становить 3-5 жилих колоній на 1 га. Висока чисельність мишоподібних гризунів спостерігалась у садах і неорних землях (більше 2-3 колоній на 1га). Мишоподібні гризуни збережуть свою чисельність і навесні загрожуватимуть посівам озимих зернових культур, ріпакам, багаторічним травам.
Зерновим культурам у весняний період завдаватимуть шкоди хлібні блішки, злакова п’явиця, злакові мухи (шведська, гесенська). Шкодочинність злакових мух на ярих зернових культурах найнебезпечніша з фази сходів до фази кущення. Від мух також потерпатимуть і слаборозкущені з осені і зріджені посіви озимих зернових культур. За теплої погоди масово розвиватиметься злакова попелиця, пшеничний трипс, чисельність яких щорічно зростає. Слід прийняти до уваги, що сисні шкідники є основними перенощиками вірусних інфекцій. Осіннє зараження зернових культур відіграє вирішальну роль при поширенні комплексу вірусних хвороб. При добрій перезимівлі, в другій половині травня за умови встановлення температури повітря +18С проходитиме яйцекладка, а на початку червня місяця – відродження личинок хлібних клопів. Хімобробки проти хлібних клопів будуть ефективними також і проти трипсів та інших шкідників.
Щороку посіви зернових культур уражуються різними збудниками хвороб, такими, як кореневі гнилі, борошниста роса, септоріоз, піренофороз, гельмінтоспоріоз, іржасті хвороби, сажкові хвороби. В період дозрівання зерна прогресуватимуть хвороби колоса: фузаріоз, септоріоз , оливкова плісінь, альтернаріоз, тверда і летюча сажка. За вологої погоди в період достигання хлібів відсоток ураження колоса вищезгаданими збудниками хвороб буде значно вищим.
Протягом липня в посівах кукурудзи, соняшнику триватиме літ стеблового (кукурудзяного) метелика, відкладання яєць, виплодження та живлення гусені. За встановлення помірно теплої та вологої погоди (температура18…30°С, вологість повітря понад 70%) усі стадії фітофага розвиватимуться в оптимальні строки, осередково формуватиметься над порогова чисельність та шкідливість гусені.
Для озимого ріпаку найнебезпечнішим залишається ріпаковий квіткоїд , який разом з стебловим і насіневим прихованохоботником, капустяною галицею, попелицею пошкоджуватимуть генеративні органи ріпаку. Без застосування хімічних обробітків, якісний врожай цієї культури отримати нереально. Із хвороб на ріпаках поширюватиметься пероноспороз, фомоз, альтернаріоз , адже ще з осені відмічено перші прояви збудників цих хвороб на посівах озимого ріпаку.
Для картоплі основним шкідником залишається колорадський жук, який завдаватиме шкоди і іншим пасльоновим культурам. Масове відродження личинок буде припадати на 1-2 декаду червня місяця. Жарка погода в цей період прискорить розвиток всіх фаз шкідника, шкодочинність зростатиме. Захисні обробітки картоплі слід проводити при масовій появі личинок 1-2 віків при заселенні 10% кущів, з чисельністю 12-24 екз/кущ одним із рекомендованих препаратів відповідно “Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні”. В кінці червня – першій половині липня набудуть поширення грибкові захворювання картоплі – фітофтороз , макроспоріоз . За сприятливих погодніх умов для розвитку вищезгаданих збудників хвороб (після опадів) хвороби набудуть епіфітотійного характеру, так, як це було у попередні роки. Щоб не допустити масового ураження картоплі грибковими хворобами, доцільно проводити профілактичні обробітки фунгіцидами до фази цвітіння, що значно знижуватиме відсоток ураження хворобою рослин.
Капусті та іншим хрестоцвітним культурам дошкулятимуть хрестоцвітні блішки, капустяна міль, капустяна муха за умов сухої, жаркої погоди в весняний період, а також гусениці листогризучих совок, біланів, капустяна попелиця в період вегетації культури. Останні чотири роки капусту і інші хрестоцвітні культури пошкоджує капустяна білокрилка. Наявний запас інфекції бактеріозів при спрятливих умовах для розвитку хвороб викликатиме їх поширення на капусті.
В садах плодовим деревам завдаватимуть шкоди яблуневий квіткоїд, яблунева плодожерка, яблунева міль , медяниці , попелиця (зелена, сіра і кров’яна), кліщі, розанна листокрутка, комовидна щитівка, кільчастий і непарний шовкопряд, золотогуз, білан жилкуватий . Найбільш шкодочинними будуть яблунева плодожерка, яблунева міль. Із хвороб спостерігатиметься розвиток парші, плодової гнилі, іржі груші, особливо в тих садах , де не проводяться профілактичні і захисні заходи захисту.
Провідний спеціаліст відділу захисту рослин, фітосанітарної
діагностики та прогнозування Управління
фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби
у Львівській області: Тетяна СТЕП’ЯК
