Про заборону та негайні дії щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці
Одним з негативних наслідків перехідного періоду є залучення дітей до незаконної праці, поширення її найгірших форм. За відсутності дієвого контролю з боку державних органів та громадськості діти здебільшого працюють у небезпечних умовах, що шкодить їх фізичному, психічному і духовному розвиткові, перешкоджає процесам соціалізації. Деякі діти потерпають від фізичних або моральних знущань, позбавлені можливості отримати якісну освіту. Ця проблема суспільства повинна бути розв’язана на державному рівні.
Відповідно до статті 3 Конвенції 182 Міжнародної організації праці “Про заборону та негайні дії щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці” до найгірших форм дитячої праці належать:
усі форми рабства або практика, подібна до рабства, як, наприклад, продаж дітей та торгівля ними, боргова залежність, а також примусова чи обов’язкова праця, включаючи примусове чи обов’язкове вербування дітей для використання їх у збройних конфліктах;
використання, вербування або пропонування дитини для зайняття проституцією, виробництва порнографічної продукції чи порнографічних вистав;
використання, вербування або пропонування дитини для незаконної діяльності, зокрема для виробництва та продажу наркотиків, як це визначено у відповідних міжнародних угодах;
робота, яка за своїм характером чи умовами, в яких вона виконується, може завдати шкоди здоров’ю, безпеці чи моральності дітей.
Для України проблема праці дітей, поширення її незаконних форм є актуальною. За результатами проведених в Україні наукових досліджень середній вік початку трудової діяльності дітей у країні становить 12 років і тільки 47,4 відсотка працюючих дітей досягли 15 років — мінімального віку прийняття на роботу згідно з Кодексом законів про працю. 47 відсотків працюючих дітей мотивують свою трудову діяльність бажанням мати власні гроші, 35 відсотків — важким матеріальним становищем сім’ї, 18 відсотків розглядають свою трудову діяльність як засіб отримання професійного досвіду.
Необхідність активної протидії поглибленню негативних змін у сфері дитячої праці обумовлює затвердження цієї Концепції.
2. Мета Концепції
Метою Концепції є запобігання та викоренення найгірших форм праці дітей в Україні.
Неприпустимість праці дітей обумовлена безпекою заподіяння дитині в процесі трудової діяльності шкоди у будь-який спосіб, обмеження її конституційних прав і свобод у разі, коли:
робота може зашкодити фізичному або психічному здоров’ю дитини;
дитина експлуатується батьками або третіми особами з метою отримання прибутків;
трудова діяльність перешкоджає отриманню дитиною якісної загальної середньої освіти;
у період роботи діти залучаються до протиправної діяльності, зазнають впливу або залежності від асоціальних елементів;
залучення дітей до праці розлучає дитину з сім’єю.
